Стабілізатор напруги сам споживає невелику кількість електроенергії, оскільки живить електроніку, реле, трансформатор, дисплей і систему охолодження. Водночас цифра «5 кВт» або «10 кВт» на корпусі не показує його власне споживання. Це максимальна потужність приладів, які можна підключити через стабілізатор.
Від чого залежать витрати електроенергії
Точне споживання стабілізатора напруги залежить від конструкції, потужності, навантаження та стану електромережі. Коли побутові прилади вимкнені, але стабілізатор залишається підключеним, він працює в режимі холостого ходу. У такому стані різні моделі можуть споживати приблизно від кількох ват до кількох десятків ват. Точне значення потрібно шукати в технічному паспорті конкретного пристрою.
Під навантаженням до власного споживання додаються втрати під час перетворення напруги. Чим сильніше вхідна напруга відрізняється від нормальної та чим більше техніки підключено, тим помітнішими можуть бути ці витрати.
Що впливає на споживання стабілізатора
- тип конструкції: релейна, електромеханічна, симісторна або інверторна;
- потужність самого стабілізатора;
- кількість підключених електроприладів;
- фактичне навантаження на виході;
- величина падіння або підвищення напруги;
- частота перемикань ступенів регулювання;
- робота вентиляторів охолодження;
- наявність дисплея та додаткової електроніки;
- коефіцієнт корисної дії конкретної моделі;
- тривалість роботи протягом доби.
Не слід плутати потужність стабілізатора з витратами електрики. Наприклад, модель на 10 кВт не споживає постійно 10 кВт. Вона лише здатна пропускати таке навантаження до підключеної техніки.
Розрахунок для стабілізатора, який працює цілодобово
Візьмемо тариф 4,32 грн за 1 кВт·год. Формула проста: потужність у кіловатах потрібно помножити на кількість годин роботи, а потім на тариф.
Якщо власне споживання становить 10 Вт, це дорівнює 0,01 кВт. За добу прилад використає 0,24 кВт·год, а за 30 днів — 7,2 кВт·год. Вартість складе:
7,2 × 4,32 = 31,10 грн на місяць.
За власного споживання 20 Вт стабілізатор витратить 14,4 кВт·год на місяць:
14,4 × 4,32 = 62,21 грн.
Якщо пристрій споживає 40 Вт, місячні витрати становитимуть 28,8 кВт·год:
28,8 × 4,32 = 124,42 грн.
Для моделі зі споживанням 50 Вт результат буде таким:
0,05 × 24 × 30 = 36 кВт·год;
36 × 4,32 = 155,52 грн на місяць.
Скільки коштують втрати під навантаженням
Стабілізатор має певний коефіцієнт корисної дії, тому частина енергії втрачається у вигляді тепла. Для прикладу візьмемо умовні втрати на рівні 3%.
Якщо через стабілізатор протягом восьми годин на добу проходить навантаження 1 кВт, втрати становитимуть близько 30 Вт. За місяць це:
0,03 × 8 × 30 = 7,2 кВт·год;
7,2 × 4,32 = 31,10 грн.
За навантаження 3 кВт умовні втрати складуть уже 90 Вт. При роботі вісім годин щодня отримаємо:
0,09 × 8 × 30 = 21,6 кВт·год;
21,6 × 4,32 = 93,31 грн на місяць.
Ці витрати потрібно додати до споживання в режимі холостого ходу. Наприклад, стабілізатор використовує 20 Вт на власну роботу, а втрати під навантаженням коштують ще 93,31 грн. Тоді загальна додаткова плата становитиме приблизно 155,52 грн на місяць.
Як визначити реальне споживання
Найточніший спосіб — подивитися показники окремого лічильника або вимірювача споживання, коли навантаження відключене. Для потужного стабілізатора, встановленого на всю квартиру чи будинок, вимірювання краще доручити електрику.
У більшості випадків стабілізатор не стає головним споживачем електроенергії. Значно більше витрачають бойлер, електроплита, обігрівач або кондиціонер. Але за цілодобової роботи навіть невеликі 20–50 Вт поступово перетворюються на помітну суму. Тому під час вибору варто дивитися не лише на допустиму потужність, а й на власне споживання та ККД моделі.
