Звернення до дієтолога (https://medesana.kiev.ua/servic-vishneve/diietolohiia-vyshneve/) не завжди пов’язане з хворобою. Іноді людина почувається відносно добре, але помічає хронічну втому, погіршення стану шкіри, волосся або нігтів, зниження концентрації або часті застуди. Ці стани можуть мати нутритивну причину, яку виявляє лікар-дієтолог на основі аналізів і оцінки раціону.
Але є і чіткі медичні показання, при яких консультація дієтолога — обов’язкова частина ведення пацієнта.
Порушення обміну речовин
Інсулінорезистентність. Стан, при якому клітини недостатньо реагують на інсулін, передує діабету 2 типу і лежить в основі метаболічного синдрому. Корекція харчування — один із доказових методів підвищення чутливості до інсуліну. Дієтолог підбирає вуглеводний профіль раціону і режим харчування, який мінімізує постпрандіальні піки глюкози.
Підвищений рівень сечової кислоти (гіперурикемія). Навіть без гострих нападів подагри хронічно підвищена сечова кислота є фактором ризику для серцево-судинної системи і нирок. Дієта з обмеженням пуринів — ефективний немедикаментозний інструмент нормалізації рівня.
Дисліпідемія. Зміни в ліпідному профілі — підвищення ЛПНЩ, зниження ЛПВЩ, гіпертригліцеридемія — часто реагують на корекцію раціону. При легкій і помірній дисліпідемії дієтологічне лікування може бути достатнім без статинів; при важкій — воно доповнює медикаментозну терапію.
Захворювання щитоподібної залози
Гіпотиреоз сповільнює обмін речовин — і навіть при стандартному раціоні пацієнт набирає вагу або не може її знизити. Харчування при гіпотиреозі потребує уваги до кількох аспектів: достатнє надходження йоду (але без надмірності), уникнення продуктів, що пригнічують функцію залози у великих кількостях (сирі хрестоцвіті при аутоімунному тиреоїдиті — не абсолютне табу, але в певних контекстах важливе), і облік нижчої базальної потреби у калоріях.
При гіпертиреозі — навпаки, потреби в енергії і білку підвищені, і дієтолог допомагає уникнути виснаження на фоні лікування.
Онкологічні захворювання: нутритивна підтримка
При раку харчування є частиною лікування. Онкологічні хворі часто стикаються з втратою апетиту, нудотою від хіміотерапії, порушенням ковтання при пухлинах голови і шиї, зміною смакових відчуттів. Все це призводить до прогресуючого схуднення і втрати м’язової маси (кахексії).
Кахексія погіршує переносимість хіміо- і променевої терапії, підвищує ризик ускладнень і погіршує прогноз незалежно від типу пухлини. Нутритивна підтримка — збільшення калорійності і білка — є доказовим заходом, що покращує якість і тривалість життя онкологічних пацієнтів.
Після хірургічних операцій
Хірургічне втручання — стрес для організму, який підвищує потребу в білку і мікронутрієнтах. Особливо це актуально після:
Баріатричних операцій. Шунтування шлунка і рукавна резекція суттєво змінюють анатомію і фізіологію травлення. Засвоєння заліза, кальцію, В12, вітаміну D після таких операцій знижується — і без регулярного дієтологічного контролю та добавок виникають серйозні дефіцити.
Резекцій кишківника. При видаленні частини тонкої кишки розвивається синдром короткої кишки з порушеним всмоктуванням. Дієтологічне ведення є обов’язковим компонентом реабілітації.
Операцій на підшлунковій залозі. Екзокринна недостатність після резекції підшлункової залози вимагає замісної ферментної терапії і корекції харчування.
Вагітність і годування груддю
Нутритивні потреби під час вагітності і лактації підвищені і специфічні. Дефіцит фолієвої кислоти, заліза, кальцію, йоду і вітаміну D — найпоширеніші ризики. При деяких станах — гестаційному діабеті, надмірному наборі ваги, блюванні вагітних — харчування стає першою лінією медичного втручання.
Консультація дієтолога при вагітності особливо показана жінкам із хронічними захворюваннями, вегетаріанським або веганським харчуванням, харчовою алергією або проблемами з вагою.
Часті запитання
Чи варто звертатися до дієтолога при хронічній втомі? Якщо хронічна втома не пояснюється іншими причинами — так. Дефіцит заліза, В12, вітаміну D або магнію може давати симптоми, схожі на хронічну втому. Дієтолог призначить потрібні аналізи і, якщо дефіцит підтверджений, скоригує раціон або призначить добавки.
Чи є сенс у консультації дієтолога при нормальній вазі і відсутності захворювань? Профілактичний прийом — цілком обґрунтований. Оцінка якості харчування, виявлення прихованих дефіцитів і отримання конкретних рекомендацій щодо раціону — це не лікування хвороби, а підтримка здоров’я.
При якому ІМТ потрібен дієтолог для схуднення? ІМТ понад 30 — клінічне ожиріння, при якому медичний супровід є стандартом. При ІМТ 25–29,9 — надлишкова вага, і якщо людина безуспішно намагалася схуднути самостійно, консультація дієтолога буде корисною.
