Векторна та растрова графіка — це два основні способи створення і збереження цифрових зображень. Растр складається з пікселів, кожен із яких має власний колір і положення. Вектор будується з математично описаних ліній, кривих, точок і геометричних фігур. Обидва формати використовують у дизайні, рекламі, поліграфії та веброзробці, але вони по-різному реагують на масштабування, редагування і друк.
Як влаштовані два типи цифрових зображень
Растрове зображення нагадує мозаїку з великої кількості дрібних кольорових квадратів. Поки фотографія відображається у своєму початковому розмірі, окремі пікселі майже непомітні. Якщо сильно збільшити картинку, краї об’єктів стають нерівними, а замість деталей з’являються кольорові квадрати. Саме тому растровий файл має конкретну ширину і висоту в пікселях.
Векторна графіка працює інакше. Програма зберігає не готову сітку точок, а відомості про форму об’єкта: координати, товщину лінії, колір заливки, розташування вузлів і вигин кривої. Під час збільшення зображення система заново розраховує його контури, тому логотип залишається чітким як на візитівці, так і на великому рекламному банері.
Головні відмінності растрової та векторної графіки
Різниця між форматами стає особливо помітною під час практичної роботи. Зображення може однаково добре виглядати на екрані, але поводитися зовсім по-різному після збільшення, редагування або підготовки до друку.
- Растрова графіка складається з пікселів, а векторна — з математично описаних об’єктів.
- Растрове зображення втрачає чіткість під час сильного збільшення.
- Векторний малюнок можна масштабувати без появи пікселізації.
- Растр краще передає фотографії, тіні, текстури та складні переходи кольору.
- Вектор зручніший для логотипів, схем, піктограм, написів і простих ілюстрацій.
- Растрові файли часто займають більше місця, особливо за високої роздільної здатності.
- Векторні об’єкти легше змінювати окремо, не перемальовуючи все зображення.
- Якість растра залежить від кількості пікселів і початкового розміру.
- Складний реалістичний векторний малюнок може містити багато об’єктів і також бути важким.
У цих форматів є і спільні риси. Обидва використовують для створення візуального контенту, можуть містити кольори, текст, прозорість і кілька шарів. Векторну графіку можна перетворити на растрову, а готовий макет часто поєднує обидва типи: наприклад, фотографію, векторний логотип і текст.
Де використовують растрову графіку
Растровий формат природно підходить для зображень із великою кількістю дрібних деталей. Фотографія обличчя, пейзаж, кадр із фільму або реалістична рекламна композиція містять тисячі відтінків і плавних переходів. Відтворювати все це окремими векторними фігурами було б складно й недоцільно.
Найпоширеніші формати растрової графіки — JPG, PNG, GIF, TIFF, BMP і PSD. JPG зручний для фотографій та вебсторінок, оскільки добре стискає файли, але частково втрачає дані. PNG підтримує прозорий фон і краще зберігає чіткі деталі. TIFF часто використовують у професійному друці, а PSD зберігає шари та інші елементи робочого проєкту.
Растрову графіку доцільно застосовувати для таких завдань:
- фотографій для сайтів і соціальних мереж;
- реалістичних цифрових ілюстрацій;
- обробки портретів і предметних знімків;
- рекламних банерів із фотографіями;
- текстур для ігор та тривимірної графіки;
- скриншотів програм і вебсторінок;
- повноколірних плакатів і каталогів;
- зображень із тінями, світлом і складними градієнтами;
- матеріалів для фотодруку.
Важливо одразу готувати растровий файл у потрібному розмірі. Маленьку фотографію неможливо безмежно збільшувати без погіршення якості. Сучасні алгоритми можуть частково відновити деталі, але не здатні повністю повернути інформацію, якої спочатку не було.
Для чого потрібна векторна графіка
Векторний формат використовують там, де важливі точні контури, просте редагування та масштабування. Дизайнер може змінити колір окремої фігури, пересунути вузол, скоригувати товщину лінії або перетворити напис, не пошкодивши решту композиції.
Найвідоміші формати векторної графіки — SVG, AI, EPS, CDR і частково PDF. SVG активно застосовують на сайтах, оскільки такі зображення добре виглядають на екранах із різною щільністю пікселів. AI та CDR використовують як робочі формати у відповідних графічних редакторах. EPS і PDF зручні для передавання макетів у друкарню, хоча PDF може містити як векторні, так і растрові елементи.
Вектор найчастіше обирають для логотипів, шрифтів, креслень, інфографіки, упаковки, дорожніх знаків, вивісок, схем і декоративних орнаментів. Він також потрібний для плотерного різання, лазерного гравіювання та машинної вишивки, оскільки обладнання повинно отримати чітку траєкторію руху.
Що означають роздільна здатність і DPI
Для цифрового растра головними параметрами є ширина і висота в пікселях. Значення DPI або PPI набуває особливого значення під час друку, оскільки показує, скільки точок або пікселів припадає на один дюйм готового зображення.
Для якісного друку невеликих матеріалів зазвичай готують зображення з роздільною здатністю близько 300 пікселів на дюйм у потрібному фізичному розмірі. Великі банери переглядають здалеку, тому для них допустима нижча щільність. Для вебсторінок важливіша фактична кількість пікселів і вага файлу, а не саме значення DPI, записане в його властивостях.
Як перетворити вектор у растр і навпаки
Перетворення векторного файлу на растровий називають растеризацією. Під час експорту користувач обирає формат, розмір у пікселях, колірний режим і роздільну здатність. Після цього зображення вже залежить від заданого розміру, тому бажано зберігати вихідний векторний файл.
Зворотний процес називають векторизацією або трасуванням. Простий чорний знак на білому фоні програма може перевести у вектор досить точно. З фотографією все складніше: автоматичне трасування створює велику кількість фігур, але не перетворює знімок на акуратний редагований малюнок. Для якісного результату контури часто доводиться відтворювати вручну.
Який формат краще обрати
Універсального переможця немає. Для фотографії потрібен растр, для логотипа — вектор. Якщо макет містить обидва типи графіки, їх не потрібно штучно зводити до одного формату на ранньому етапі. Фотографії залишають растровими, а текст, логотипи та геометричні елементи — векторними.
Перед початком роботи варто визначити, де використовуватиметься зображення, наскільки великим воно має бути та чи знадобиться подальше редагування. Саме призначення проєкту, а не звичка працювати з певним розширенням, підказує правильний вибір. Векторна та растрова графіка не конкурують між собою: разом вони дають дизайнеру більше можливостей і допомагають зберегти потрібну якість на екрані та в друці.
